поздѣ — (32) нар. 1.Поздно (близко к концу какогол. отрезка времени): и се ѹбо нощи зѣло поздѣ болѥсть на нь нападе (βαϑεὶαν) ЖФСт к. XII, 165 об.; поидоша волъсви ѿ персъ… вечеръ же поздѣ зѣло ˫ависѧ ѥдиному в тои же кумирници. диону съ хоруговью. СбЧуд … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
поздѣи — (1*) сравн. степ. Более медлительный, вялый: азъ же и ина всѧ исповѣдати. но и сего быти поздѣишь. и всю любовь ѿрину(х) ѿнелѣже х(с)ви обѣща(х)сѧ (νωϑέστερος) ГБ к. XIV, 194а … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
поздѣоученъ — (1*) пр. Поздно научившийся: аще и състарѣвъ ѹчишисѧ, то не стыдисѧ. ѹне ти ѥсть поздѣѹченѹ [в изд. поздѣ ѹченѹ] нарещисѧ, нежели ненаѹченѹ быти. (ὀψιμαϑῆ) Пч н. XV (1), 56 … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
поздѣ˫аденье — ПОЗДѢ˫АДЕНЬ|Е (1*) ˫А с. Поздний прием пищи: ѹста огорьчаша поздѣ˫аденьемь ѹпражнѧема. (τῇ βραδυφαγίᾳ) ПНЧ к. XIV, 194б; воды напоѥньѥ ˫ако вина напоѥньѥ. поздѣ˫адени˫а. ˫аже ѹбо ина престоить постьна˫а стр(с)ть. (βραδυφαγία) ФСт XIV/XV, 43в–г … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
поздіймати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
поздійматися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
поздіймати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Здійняти вгору все чи багато чого небудь. 2) Дістати, забрати зверху або з поверхні чогось усе чи багато чого небудь, що там стоїть, лежить, висить і т. ін. 3) Скинути з себе чи з когось усе чи багато чого небудь, що… … Український тлумачний словник
поздійматися — а/ємося, а/єтеся, док. Здійнятися (про всіх чи багатьох, усе чи багато чого небудь; у багатьох місцях) … Український тлумачний словник
поздірря — я, с. Костриця, терміття … Український тлумачний словник
реминисценция — (позд. лат. reminiscentia воспоминание). Намек на прецедентный текст, обнаруживаемый в художественном или публицистическом тексте, отзвук более раннего текста … Словарь лингвистических терминов Т.В. Жеребило
